ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ВИГОТОВЛЕННЯ АРТИЛЕРІЙСЬКИХ СНАРЯДІВ ВЕЛИКОГО КАЛІБРУ (122, 152, 155) ДЛЯ ГАРМАТ З НАРІЗНОЮ ТРУБОЮ

Анотація

Проведено аналіз технології виготовлення артилерійських снарядів великого калібру (122, 152, 155 мм) на сучасних токарно-гвинторізних верстатах з урахуванням нормованих допусків на металообробку деталей снаряда відповідно до чинних міжнародних стандартів. Встановлено, що незалежно від кваліфікації персоналу та використання сучасного обладнання, що відповідає вимогам міжнародних стандартів металообробки, якість снарядів однієї партії може суттєво відрізнятися за величиною дрейфу. Причиною дрейфу снаряда в повітрі є момент сил, що виникає внаслідок невідповідності розташування центру ваги й аеродинамічного тиску відносно динамічної осі. Оскільки снаряд швидко обертається в повітрі, було припущено, що через наявність виробничих допусків у металообробці центр ваги снаряда може зміщуватися в поперечній площині відносно динамічної осі обертання, і це є друга ймовірна причина, яка разом з першою може вплинути на кінематику летить снаряда і величину дрейфу. Таким чином, поштовхи, які відхиляють снаряд від траєкторії в просторі і безпосередньо впливають на величину дрейфу, викликані саме наявністю і співвідношенням сил двох моментів, викликаних зміщенням розташування центру ваги і центр аеродинамічного тиску відносно динамічної осі обертання. Для зменшення діапазону варіації (розкиду) значень дрейфу пропонується вдосконалити контроль якості артилерійських снарядів шляхом введення в технологічний процес додаткової виробничої операції для калібрування снарядів, а при необхідності їх балансування за допомогою визначальний параметр у значенні залишкового дисбалансу. Обидві процедури можна проводити на балансувальному верстаті з використанням спеціального виробничого обладнання. Теоретично відкалібровані за параметром залишкового дисбалансу снаряди в однакових погодних умовах стрільби матимуть зменшений діапазон зміни (розкиду) значень дрейфу, але це бажано перевірити на практиці.