ПРИГНІЧЕННЯ КОГНІТИВНИХ УПЕРЕДЖЕНЬ ПІД ЧАС ІДЕНТИФІКАЦІЇ ОСОБИ ТА ЇЇ НАМІРУ В НЕЙРО-КОМП’ЮТЕРНИХ СИСТЕМАХ

Анотація

Дослідження присвячено проблемі безпеки інформаційних систем у випадку розпізнавання особи та її намірів за допомогою електроенцефалограми. Метод передбачено для неінвазивного нейрокомп’ютерного інтерфейсу, може застосовуватись при багаторівневих дослідженнях (емоційний інтелект, розвиток пам’яті, моніторинг самопочуття, оптимізація прийняття рішень), у чому полягає його перевага. Універсальність нейро-комп’ютерного інтерфейсу дозволяє використовувати його для кількох цілей одночасно, поєднуючи різні методи аналізу одного набору даних (енцефалограми, часу відповіді та адекватності). Запропоновано прикладний комбінований підхід до оцінки якості на основі проектних показників за результатми попередніх досліджень з урахуванням специфіки завдань і ролей користувачів, методів обробки даних, об’єктивності обраних моделей. Експерименти проводилися у змодельованих умовах у два етапи по 3 місяці за результатами тренування нейропластичності та вирішення завдань отримання доступу за наявності прав та в умовах непередбаченого запиту. Враховано індивідуальний стиль виконання завдань, а для прогнозування наміру застосовується стратегія розпізнавання емоцій за моделлю потоку Чиксентмігаї. Результати відповідають сучасним стандартам нейроетики та нейроправа. Когнітивні упередження можуть негативно вплинути на завдання ідентифікації людини та її намірів, для цього пропонуються методи пом'якшення. Зручність використання моделі полягає в простій інтерпретації зібраних даних. Для оцінки використано фронтальна альфа-асиметрія, потенціал пов’язаний з подією, відношення потужності смуги альфа-бета ритмів синхронізації. Результати переконують, що очікуване впровадження може бути ефективним. Робота враховує багатий досвід попередніх досліджень з ідентифікації особи та її намірів на основі аналізу електроенцефалограми. У цьому дослідженні враховано непостійність ЕЕГ образу («відбитку мозку») та акцентовано увагу на важливості його оновлення, проведено експеримент в ході комплексного дослідження. Результатом є обґрунтування вимог до частоти і процедури оновлення «відбитків мозку», запропоновані показники якості розпізнавання, пропозиції до ранжування рівня нейрограмотності на основі тестування типової діяльності. Для вивчення наміру особи запропоновано дослідження фонових когнітивних станів із врахуванням їх тривалості та інтенсивності типових зразків ритмів синхронізації, на основі яких проводилося машинне навчання моделі пригнічення когнітивних упереджень. Дані порівнювалися із моментами втрати контролю, було враховано потребу переосмислення та оновлення мереж синхронізації мозку. Ці результати наразі є базовими і в подальших експериментах вимагають окремої уваги, їх ґрунтовне дослідження буде важливим для покращення якості будь-яких досліджень застосування нейро-коп’ютерних інтерфейсів. Оцінено ризик небажаних когнітивних станів і появи когнітивних упереджень, передбачено вимоги до складання тестів з метою запобігання таким ситуаціям. Враховано вплив досвіду та рівня тренованості нейрокомп’ютерної грамотності, індивідуальної придатності до роботи в нейро-комп’ютерних середовищах (зокрема потужність нейросигналу та володіння контролем ментальних зусиль, когнітивних властивостей і емоційних фонів).